Кожна людина, що виконує певний вид діяльності, стикається з різними ситуаціями, які необхідно швидко оцінювати та, виходячи з цих оцінок, приймати адекватні рішення. Деякі з ситуацій розглядаються в якості проблем. Особа, що приймає рішення, повинна знати природу проблеми і, в першу чергу, які фактори спричинили певне коло подій, що зумовили цю проблему. Зазвичай приходять до висновку, що причиною є інша подія, яка відбулася під впливом однієї або декількох причин.

Але орієнтація процесу прийняття рішень лише на події, тобто "подія спричиняє подію", не забезпечує формування заходів щодо подолання низького рівня ефективності діяльності організації. Завжди можна знайти ще одну подію, що викликала ту подію, яка вважалась до того моменту причиною. Так, якщо новий товар не продається (подія, що являє собою проблему), можна виявити, що це сталося внаслідок відсутності плану просування товару в службі маркетингу (причина проблеми). У той же час, виникає питання, чому служба маркетингу не розробила та не реалізувала план просування товару, – а це вже інша проблема. Може з'ясуватися, що працівники служби маркетингу перевантажені іншою роботою. Тоді бачимо, що з’ясована причина за своїм змістом є новою проблемою, що потребує подальшого аналізу і виявлення причин її виникнення. Такий пошук проблем і їх причин може продовжуватись досить довго.

В економічній діяльності керівництва організацій стикаються з більш складними управлінськими завданнями та проблемами. Складність проблем значною мірою визначається різноманіттям процесів взаємодії структурних елементів організації. Структура організації є багатокомпонентною з різними відносинами підпорядкованості. Тому доцільним є орієнтація на структуру економічної системи: організаційну, функціональну, процесно-ролеву, технічну і т.д. Вона обумовлює функціонування (поведінку) системи, що призводить до певних ситуацій.

Структура економічних систем і процесів, що викликані її діяльністю та відбуваються в внутрішньому і зовнішньому середовищі, графічно описується шляхом побудови діаграм причинно-наслідкових зв’язків з петлями (Closed-Loop Diagram). Ця діаграма складається з величин, пов’язаних між собою стрілками, що вказують на характер впливу однієї з них на інші. До того ж, стрілками відображається головні зворотні зв’язки між величинами. Таким чином, на діаграмі утворюються петлі, які залежно від послідовності впливів поділяються на петлі з позитивним та негативним зворотнім зв’язком, або, іншими словами, петлі зміцнення та балансування.

В петлях зміцнення начальне збурювання веде до подальшого збільшення змін, що обумовлює нестійку рівновагу. Приклад петлі зміцнення зображено на рис. 4.1. В ній стрілки відображають позитивний вплив, який позначається символом (+). Це означає, що збільшення однієї величини призводить до збільшення іншої величини згідно з напрямком стрілки. Так "Інтенсивність виробництва" впливає на "Обсяг запасів готової продукції", при цьому, якщо перша величина зростає, то це призводить до збільшення другої величини. Такий пропорціональний зв'язок дозволяє також стверджувати, що зі зменшенням "Інтенсивності виробництва" знижується "Обсяг запасів готової продукції".

Рис. 4.1. Приклад петлі зміцнення

Аналогічно зміна величини "Обсяг запасів готової продукції" викликає однаковий напрям зміни величини "Обсягу продажів". У свою чергу, збільшення (або зменшення) "Обсягу продажів" обумовлює зростання (або зниження) величини "Бажаний обсяг запасів". Нарешті, зміна "Бажаного обсягу запасів" впливає на "Інтенсивність виробництва". В результаті утворено петлю зміцнення – "Петля 1", в якій початкове збільшення (або зменшення) кожної з величин через деякий час спричинить подальше її збільшення (або зменшення).

Але, якщо для аналізу діяльності економічної системи обрати тільки "Петлю 1", то виробництво готової продукції не має обмеження на своє зростання, що є неможливим в практиці управління реальними системами (підприємствами, промисловим комплексом, галуззю, тощо). Для вирішення проблеми лімітування обсягу виробництва використовуються петлі балансування.

Приклад такої петлі зображено на рис. 4.2. Так, "Петля 2" – це петля з негативним зворотним зв’язком, бо від величини "Обсяг продажів" до величини "Обсяг запасів готової продукції" проведено лінію негативного впливу, що позначено символом (–).

Рис. 4.2. Приклад петлі балансування

У "Петлі 3" лінію негативного впливу проведено від "Обсягу запасів готової продукції" до "Інтенсивності виробництва". Зміст зазначених негативних зв’язків полягає у зворотних напрямках зміни величин:

Таким чином, дія петлі балансування полягає у тому, що початкове збільшення величини через деякий час призведе до її зниження, чи навпаки – початкове зменшення величини призведе до її збільшення. Завдяки петлі балансування появляється змога повернути й утримати економічну систему в стані рівноваги.

Слід зазначити, що "Інтенсивність виробництва" й "Обсяг запасів готової продукції" визначають внутрішнє середовище економічної системи, тоді як "Обсяг продажів" визначає зовнішнє середовище.

Різні петлі поєднуються в загальній діаграмі причинно-наслідкових зв’язків, як показано на рис. 4.3. Ця діаграма доповнюється основними параметрами, що обумовлюють прискорення або сповільнення зміни конкретної величини. Параметри можуть відображати управлінські рішення та заходи, дію зовнішніх факторів, характеристики подій, інші екзогенні величини. На рис. 4.3 такими параметрами виступають "Період корегування виробничої програми та налагоджування обладнання" і "Середня тривалість перевезення".

Рис. 4.3. Приклад діаграми причинно-наслідкових зв’язків

Вплив однієї характеристики на іншу може здійснюватись через деякий час, що є не меншим періоду між моментами вимірювання цих характеристик. Тоді відповідна лінія позначається символом "||" або "D", що вказує на наявність часової затримки (лагу). На рис. 4.4 лагом позначено зв'язок від різниці між нормативним і теперішнім рівнем якості обслуговування до характеристики "Репутація" – якісного показника ефективності збутової діяльності підприємства.

Рис. 4.4. Приклад петлі балансування з затримкою

Зазначимо, що зображена на рис. 4.4 петля є негативною, тобто петлею балансування, адже вона містить три негативних зв’язка (з позначкою "–"). Загальне правило визначення петлі балансування для будь якої кількості зв’язків полягає у тому, що ця петля утворюється непарною кількістю негативних зв’язків. В інших випадках маємо петлю зміцнення.

Поради щодо розробки діаграми причино-наслідкових зв’язків.