Масштабованість систем операцій на підприємствах

Поняття масштабованості

Об'єкт дослідження

Поняття системи операцій

Масштабованість системи операцій

Поняття масштабованості

Термін «масштабованість» (англ. Scalability), здається, використовується менеджерами зрідка. Проте його можна зустріти в межах MООС курсів, присвячених комерційній діяльності та управлінню операціями або виробничими системами. Згідно з аналізом, наведеним в (Putnik et al., 2013), масштабованість почала приверти все більшу увагу наукової та практичної спільноти з 2000 р.

Путнік (G. Putnik) разом зі співавторами проаналізували динаміку числа робіт, отриманих завдяки пошуку фрази «scalability AND manufacturing» в провідних світових колекціях таких видавців, як Elsevier, Springer, T&F, Wiley, Emerald, JSTOR, ACM і IEEE. Відзначимо, що кількість робіт збільшилася з 200 у 2000 р. до майже 1600 в 2012 р.

Результати пошуку за двома формами запиту “scalability AND operations management” в ScienceDirect.com проілюстровано на рис. 1. Графік теж вказує на зростання кількості наукових праць. При цьому пошук здійснювався по всім джерелах за такими категоріями, як: Business, Management and Accounting, Decision Sciences, Economics, Econometrics and Finance, Social Sciences.

Рис. 1. Результати пошуку термінів у ScienceDirect

Сайт Wikipedia містить статті, які пояснюють сутність масштабованості, та в яких сферах людської діяльності використовують цей термін:

Масштабованість – це спроможність системи, мережі або процесу справлятись зі зростаючим обсягом робіт (робочим навантаженням), або інакше кажучи, це – потенціал, достатній для того, щоб відреагувати на зростання інтенсивності запитів, розширення вимог і збільшення їх кількісних характеристик.

Наприклад, цей термін може вживатись інженерами, коли мова йде про здатність електронної системи збільшити продуктивність при додаванні ресурсів, зазвичай, апаратних.

В бізнес-аналізі, цим терміном оперують при перевірці існуючої бізнес-моделі щодо того, чи передбачено в ній потенціал для підвищення продуктивності та зростання результатів діяльності компанії.

Отже з економічної точки зору під масштабованістю розуміється спроможність системи (наприклад, виробничої або логістичної), мережі систем, процесу або підприємства в цілому впоратись зі зростаючою кількістю завдань, збільшенням обсягів продажів і попиту економічно ефективним чином. Якщо «продуктивність» досліджується з точки зору того, як швидко система може виконати завдання, використовуючи якомога менше ресурсів, то «масштабованість» свідчить про те, як багато запитів і вимог система може задовольнити, залучаючи більше ресурсів, і при цьому підвищити показники результативності й ефективності діяльності.

Об’єкт дослідження

Дивлячись на визначення масштабованості, підкреслимо, що воно стосується виробничої, складської, транспортної, розподільчо-збутової й інших систем, бізнес-одиниць, мережевої організації тощо. Всі ці системи повинні мати регульовану й адаптивну структуру, яка б дозволяла швидко реагувати на зміни у попиті, коливання обсягів потреб і нести якомога менші витрати на здійснення відповідних функцій (виробничих, збутових, складських, тощо), а також мати мінімальні загальні витрати на операційну діяльність (Koren, 2006).

Для менеджерів важливо знати, чи є достатній (або надлишковий) рівень попиту, чи його не має. Якщо менеджери переконані в тому, що є перспективи зростання продажів, то вони перевіряють, чи зможе компанія задовольнити попит в повному обсязі за умови отримання додаткової економічної вигоди (прибутку). Крім того, якщо реалізується проект з розвитку компанії або start-up, перед його учасниками постають питання щодо покриття ринку і змін у внутрішньому середовищі компанії таким чином, щоб забезпечити  очікувані продажі з необхідним рівнем рентабельності.

Низка питань, пов’язаних з забезпеченням масштабованості, продуктивності, результативності й ефективності має схильність до зростання, що призведе до дослідження широкого спектру операцій (функцій) в компанії, які розподіляються на системи операцій (операційні системи організації).

Поняття системи операцій

Більш детально розглянемо поняття системи операцій (операційної системи підприємства – англ. «operating system» або «operations»):

• це – конфігурація ресурсів, спрямована на забезпечення споживачів товарами та послугами (Ray Wild, 2002);
• повна система виробничої діяльності підприємства по виготовленню товарів і надання послуг (Михайловська, 2008);
• одна зі складових будь-якої організації, в межах якої реалізується операційна функція, тобто – процес виробництва продукції або надання послуг зовнішнім споживачам (Капінос і Бабій, 2013).

Отже, система операцій або операційна система створює та доставляє товари і надає послуги. Інакше кажучи, така система споживає та перетворює вхідні потоки (inputs) в бажані виходи (outputs), як зображено на рис. 2.

Рис. 2. Загальна схема системи операцій (Waters, 2003)

В першу чергу система операцій розглядається як фізичний об’єкт, що призводить до обговорення матеріалів, обладнання та трудових ресурсів. Проте з більш ширшого економічного погляду окрім матеріальних (tangible) ресурсів організація використовує нематеріальні (intangible) ресурси, щоб створити цінність (Value). Якщо організація може конвертувати цінність в гроші за допомогою зазначених ресурсів, тоді ці ресурси є її активами (Assets).

Отже, під активами розуміються ресурси, задіяні підприємством для виконання операцій в межах затверджених виробничих, логістичних, збутових, сервісних і інших процесів. До них відносяться людські ресурси та капітал, за допомогою яких створюється додаткова вартість і цінність, або які є необхідними для виготовлення та доставки товарів, обробки вантажного транспорту, вантажів, клієнтів і виконання інших робіт, передбачених технологіями надання послуг. Інакше кажучи, активи – це засоби, необхідні для здійснення діяльності підприємства, при цьому враховується, хто виконує роботу. Вони допомагають підприємству збільшити цінність продукції та ділових відносин з ним, як з контрагентом (партнером, підрядником, постачальником), з метою отримання економічних вигід зараз і в майбутньому.

Тоді

• система операцій – це конфігурація активів і робіт, поєднаних і упорядкованих таким чином, щоб забезпечувати надання товарів і послуг, що мають цінність для споживачів, з метою отримання підприємством економічних вигід в коротко- і довгостроковій перспективах.

Порядок дій з трансформації входів у виходи називається процесом (Processes).

Стосовно виробничого процесу, то він часто складається з стадій виготовлення і монтажу (зборки), як показано на рис. 3:

• виготовлення (fabrication) – це створення деталей і частин готової продукції;
• монтаж (assembly) – підбір і з’єднання деталей і частин у одне ціле – продукцію, придатну до споживання або експлуатації.

Рис. 3. Зображення системи операцій як виробничого процесу

Процесний підхід висвітлює, де та як активи підтримують діяльність та роблять внесок у додану вартість і цінність, а також яким чином здійснюються роботи – умови, послідовність, події, результати, документообіг і так далі.

В контексті процесного підходу

• система операцій – це конфігурація активів і процесів, необхідних для поставки товарів і надання послуг, що мають цінність для споживачів, з метою отримання підприємством економічних вигід в найближчому і віддаленому майбутньому.

Схема системи операцій зображена на рис. 4.

Рис. 4. Схема системи операцій

Вхідні потоки, виготовлення і зборка, тобто виробнича функція, та вихідні потоки є елементами близького концепту «виробнича система». В цій системі виконуються всі операції, потрібні для проектування, вироблення, розподілу і обслуговування виготовленої продукції (Sarabjeet Singh, 2012).

На додаток можна навести твердження Р. Уайлда (Ray Wild, 2002):

функція системи операцій – це відображення мети, з якою вона служить споживачам, і корисності свого виходу для них.

Зазначимо, що виробнича функція (Processing) є однією з принципових функцій для обох систем – виробничої та операційної. Вона здійснює перетворення фізичних властивостей або змінює форму корисності ресурсів і видає товари, які відрізняються від матеріалів, що надходять до системи. Наприклад, сировина і матеріали перетворюються в товари, корисні для покупців; постільна білизна, рушники і кімнати – в місця для розміщення мандрівників. Виробнича функція додає цінність в товар або послугу та сприяє продажам на ринку (Mahadevan, 2010).

Масштабованість системи операцій

Для підприємства, яке організує виробничу функцію і комбінує капітал і трудові ресурсів, масштабованість сприймається в якості системної характеристики щодо зростання потенціалу в контексті вирішення низки проблем в цій системі та уможливлення нового бачення діяльності, яке передбачає якісні та кількісні зміни. Завдяки цій системній характеристиці забезпечується подальша оптимізація структури й активності виробничої системи, а також впроваджуються нові промислові технології (Putnik et al., 2013).

Менеджери спираються на оцінку масштабованості при прийнятті рішень стосовно процесів, якості, потужності та запасів (Process, Quality, Capacity, Inventory). Головними функціональними галузями при цьому постають: основна діяльність, маркетинг і фінанси.

Продуктивність (Productivity) є загальною метрикою того, як ефективно держава, промисловість або підприємство використовує ресурси. Оскільки системи операцій і управління постачанням орієнтовані на найкраще використання ресурсів, доступних підприємству, вимір продуктивності є фундаментальною ознакою того, чи здатне підприємство випускати ту чи іншу кількість продукції.

В широкому сенсі продуктивність визначається, як:

Productivity = Output / Input.

Цей показник є відносним і сам по собі не дає чіткого розуміння того, наскільки добре функціонує система. Наприклад, продуктивність ресторану складає 8,4 клієнтів на 1 робочу годину. Тому потрібно порівняти значення цього показника зі значенням:

• продуктивності схожої системи операцій іншого підприємства, який працює в тій же галузі;
• продуктивності тієї ж системи операцій, але за попередній період часу.

Табл. 1 показує, що продуктивність може бути обчислена як однофакторна (часткова), мультифакторна або інтегральна метрика (Jacobs & Chase, 2012). Перша з них – це відношення виходу до одного входу. Друга – відношення до декількох входів. Нарешті, третя – відношення всіх виходів до всіх входів.

Таблиця 1

Обчислення продуктивності

Приклад

Підприємство виготовило продукції на суму $10 млн., при цьому незавершене виробництво оцінено в розмірі $2,5 млн. (Jacobs & Chase, 2012). Підприємство також сплатило дивіденди на $1 млн. На оплату праці було виділено $3 млн., на матеріали для виробничих потреб – $0,153 млн., на енергетичні ресурси – $0,540 млн. Інші витрати склали разом $1,5 млн. Капітал дорівнював $10 млн. Необхідно обчислити однофактирні, мультифакторні й інтегральний показники продуктивності.

Рішення

Спершу потрібно мати значення всього виходу на підприємстві:

Total Output = 10 + 2,5 + 1 = 13,5 млн. долл.

Далі можна обчислити однофакторні показники по відношенню до обсягу виготовленої продукції та до загального обсягу виходу:

P^TE = Total Output / Energy = 13,5 / 0,54 = 25,

P^GE = Finished Goods / Energy = 10 / 0.54 = 18,52,

де Finished Goods – обсяг виробленої продукції.

Аналогічно, обчислимо мультифакторні показники:

P^TLM = Total Output / (Labor + Material) = 13,5 / 3,153 = 4,28,

P^GLM = Finished Goods / (Labor + Material) = 10 / 3,153 = 3,17.

Інтегральний показник продуктивності дорівнює:

P^T = Total Output / Total Input = 13,5 / 15,193 = 0.89.

Отже масштабованість, яка відображає функціональні аспекти, разом з програмою соціальної відповідальності, враховується для розробки механізму підвищення організаційної цінності. Масштабованість охоплює новий потенціал, продуктивність і ресурси. Специфіка масштабованості операційної системи змушує фахівців обирати метатеоретичне підґрунтя щодо управління постачанням, виробництвом і збутом. Це дозволяє здійснювати критичний аналіз систем операцій, який поєднує в собі різні поняття, твердження, механізми й інші елементи з різних теорій.

Література

1. Михайловська О.В. (2008) Операційний менеджмент: навч. посіб. для вузів. Київ: Кондор, 549 с.
2. Капінос Г.І., Бабій І.В. (2013) Операційний менеджмент: навч. посіб. Київ: Центр учбової літератури, 352 с.
3. Jacobs R. and Chase R. (2012) Operations and Supply Chain Management: The Core. McGraw-Hill Education; 3 edition, 552 p.
4. Koren Y. (2006) General RMS Characteristics. Comparison with Dedicated and Flexible Systems. Reconfigurable Manufacturing Systems and Transformable Factories, 27-45.
5. Mahadevan B. (2010) Operations Management: Theory and Practice. Pearson Education India, 650 p.
6. Putnik G. et al. (2013) Scalability in manufacturing systems design and operation: State-of-the-art and future developments roadmap. CIRP Annals - Manufacturing Technology, 62, 751-774.
7. Ray Wild (2002) Operations Management. Cengage Learning EMEA, 870 p.
8. Sarabjeet Singh (2012) Unit 3: Production System. Available at http://www.slideshare.net/SarabjeetSingh9/operations-management-production-system?from_action=save
9. Waters, D. (2003) Logistics: An Introduction to Supply Chain Management. Palgrave Macmillan, 364 p.