SCOR (Supply Chain Operations Reference) модель

SCOR модель: що це?

SCOR – це абревіатура, що позначає Supply Chain Operations Reference – довідкову або референтну модель операцій в ланцюгу постачань. Також перекладається, як еталона модель операційної діяльності ланцюга постачань.

SCOR модель започаткована в 1996 р. Радою по ланцюгах постачань (Supply Chain Council) при підтримці 70 провідних у світі компаній в якості засобу формалізації, встановлення, конфігурації та розвитку операцій в ланцюгу постачань. На той час за потрібне було однакове розуміння процесів у ланцюгах постачань, однозначна інтерпретація ситуацій, що виникали в них, і стандартизовані моделі, які б дозволяли порівнювати й оцінювати ланцюги постачань. Оцінки мають, з одного боку, характеризувати поточну діяльність, а з іншого, – реінжиніринг ланцюга постачань. Стандартизація процесів у ланцюзі постачань має еволюційний характер і продовжується до теперішнього часу.

Бізнес-напрямки

В межах SCOR моделі відокремлені чотири бізнес-напрямки (рис. 1), що охоплюють головні концептуальні та практичні аспекти діяльності ланцюга постачань.

Рис. 1. Узагальнений вид SCOR моделі: напрямки, структура, функції

До цих напрямків належать:

1. бізнес-процеси (Business Process), які укладені в загальний управлінський цикл з метою підвищення результативності ланцюга постачань:

• Plan – спланувати;
• Source – забезпечити, придбати, отримати;
• Make – виготовити, зробити;
• Delivery – доставити, надати;
• Return – повернути використану та непридатну продукцію, тару і відходи, а також отримати дохід, відгуки та рекламації від посередників і споживачів, інші запити і данні, тобто забезпечити зворотний інформаційний зв’язок;
• Enable – активувати процес, у тому числі новий;

2. показники діяльності (Performance Indicators), вимірники та метрики, які пов’язані з ключовими показниками ефективності (Key Performance Indicators) і відносяться до різних рівнів зрізу системи – всього ланцюжка, ряду логістичних процесів, окремих процесів і операцій;
3. найкращі практики (Best Practices) у галузі логістики й управління ланцюгами постачань, під якими розуміються методи управління, які дозволяють досягти бажаних результатів, і які є
   • сучасними (current)
   • формалізованими (structured)
   • дієвими (proven),
   • можуть повторюватись багато разів (repeatable).

Коли мова йде про прийнятну ступінь формалізації цих методів, обов’язково мається на увазі наявність чітко сформульованих цілей, предметної області, процесів і процедур;

4. технології співробітництва та спільної роботи (Technologies of Collaboration). Варто зазначити, що в SCOR моделі пізніх версій – 10.0 і 11.0 – цей напрямок має назву «Люди» (People) і концентрується на тренінгу й отриманні навичок згідно з потребами та вимогами, вказаними у перших трьох напрямках (процеси, метрики і показники, найкращі практики).

Ієрархія SCOR моделі

SCOR модель має ієрархічну процесну структуру (табл. 1), що уможливлює аналіз ланцюга постачань на декількох композиційних рівнях. Ті рівні, що відокремлені SCC, є універсальними для багатьох комерційних організацій, оскільки ця установа не має наміру пропонувати жодній організації, яким чином їй слід вести бізнес. Кожна комерційна організація окрім цих трьох рівнів має самостійно додати хоча б ще один рівень, який би враховував галузеві й власні особливості бізнесу, відмінності в загальній структурі та досвід.

Таблиця 1. Ієрархія SCOR моделі

Категорії процесів 2-го рівня

До категорій процесів 2-го рівня декомпозиції в SCOR моделі відносяться:

1. P – планування:

• sP1 – планування ланцюга постачань:
• sР2 – план постачання;
• sР3 – план виробництва;
• sР4 – план доставки;
• sР5 – план повернень;

2. S – постачання:

• sS1 – постачання товарами, що складуються;
• sS2 – постачання товарами, що виготовляються під замовлення (Make-to-Order);
• sS3 – постачання товарами, що розроблюються під замовлення (Engineer-to-Order);

3. М – виробництво:

• sM1 – виробництво на склад (Make-to-Stock);
• sM2 – виробництво під замовлення (Make-to-Order);
• sM3 – проектування на замовлення (Engineer-to-Order);

4. D – доставки:

• sD1 – доставка товарів, що складуються;
• sD2 – доставка товарів, виготовлених на замовлення;
• sD3 – доставка товарів, спроектованих на замовлення;
• sD4 – доставка товарів у роздріб;

5. R – повернення:

• sSR1 – повернення дефектних товарів джерелу постачання (Source Return Defective Product);
• sDR1 – доставка дефектних товарів від споживачів (Deliver Return Defective Product);
• sSR2 – повернення товарів для техобслуговування (MRO Product);
• sDR2 – доставка повернених споживачами товарів для техобслуговування;
• sSR3 – повернення надлишкової продукції (Excess Product);
• sSD3 – доставка надлишкової продукції від споживачів;

6. E – підтримка:

• sE1 – бізнес-правила з управління ланцюгом постачань;
• sE2 – аналітична й організаційно-управлінська діяльність;
• sE3 – робота з даними й інформацією;
• sE4 – робота з персоналом у ланцюзі постачань;
• sE5 – управління активами ланцюга постачань;
• sE6 – менеджмент контрактів;
• sE7 – управління мережею поставок;
• sE8 – дотримання встановлених норм;
• sE9 – ризик-менеджмент.

Схематичне розташування зазначених вище процесів наведено на рис. 2.

Рис. 2. Схематичне розташування категорій процесів 2-го рівня в SCOR моделі

Атрибути

Судячи з оцінок діяльності та розвитку ланцюга постачань, фахівці обговорюють набір його атрибутів:

Надійність

1. Надійність (reliability) – здатність виконувати завдання так, як очікується зацікавленими сторонами, насамперед, споживачами. Для цього потрібні вміння прогнозувати попит на продукцію, зміни внутрішніх і зовнішніх чинників, що впливають на процеси, пов’язані з переміщенням товарно-матеріальних цінностей, і досягати результатів згідно з логістичними принципами доставки:
   1. правильний товар (right / required product);
   2. у зазначеній кількості (right quantity);
   3. необхідної якості (right quality on customers);
   4. за правильною ціною або з мінімальним рівнем витрат (right price / cost);
   5. у заданий час (right time);
   6. у потрібне місце (right place);
   7. потрібному споживачеві (right customer);
   8. в необхідному стані й упаковці (right condition), що якомога менше завдає шкоди навколишньому середовищу (right way);
   9. з правильно оформленими документами (right information);
   10. від потрібного постачальника (right supplier).

Зауважимо, що перші шість пунктів наведеного вище списку складають правила «6 Rs» логістики. Разом з сьомим пунктом маємо «7 Rs». Тут «необхідна якість» співпадає за змістом з наступним пунктом – «необхідний стан», оскільки і перше, і друге стосуються, насамперед, продукції. Але, додаючи восьмий пункт з врахуванням вимог до самого процесу з переміщення товарно-матеріальних цінностей, маємо «8 Rs». Розвиток концепції управління ланцюгами постачань зумовив врахування ще двох принципів, сформульованих у двох останніх пунктах.

Для оцінки надійності, в першу чергу, відстежують, скільки доставок або/і замовлень від споживачів виконані без порушень (своєчасно і в зазначене місце).

Швидкість і відповідність реакції

2. Швидкість і відповідність реакції у відповідь на запити споживачів (responsiveness) – характеризує темп, за яким виконуються завдання, термін проходження товару по ланцюгу постачань до споживачів, а також, наскільки сильною є орієнтація на споживачів, і їх задоволеність від взаємодії з обраним постачальником (логістичним ланцюжком).

Динамічність - Agility

3. Динамічність (agility) – здатність швидко реагувати на зовнішні зміни, міняти пріоритети, змінювати цілі, задачі й управлінські параметри, здійснювати функціональну перебудову та пристосовуватись до ділового оточення, в тому числу, ринкового середовища з метою досягнення і збереження конкурентних переваг. Отже, динамічність містить ознаки таких системних властивостей, як:
   • гнучкість (flexibility);
   • адаптивність (adaptability);
   • маневреність / вправність (dexterity).

Вартість

4. Вартість / витрати (cost) – показує, скільки коштує реалізація процесу. Характеризує здатність функціонувати, реагувати на зовнішні зміни та здійснювати внутрішні перебудови з огляду на достатність матеріальних і людських ресурсів і транспорту.

Активи

5. Активи (assets) – ефективність управління всіма активами задля задоволення попиту.

Як бачимо, перші три атрибута сфокусовані на відносинах зі споживачами, тоді як останні два – на внутрішньому середовищі. Взагалі, наведені вище атрибути діяльності дозволяють виразити стратегію ланцюга постачань. Їх неможливо вимірювати, але кожний атрибут відповідає за певний стратегічний орієнтир, наприклад:

• «компанія потребує бути кращим серед надійних постачальників»;
• «компанія має ввійти у п’ятірку найдинамічніших виробників у своїй галузі».

Показники та метрики

Саме показники та метрики дають відповідь на те, чи здатний ланцюг постачань здобути ці атрибути, чи володіє ними наразі, та в якій мірі. Окрім того, що показники і метрики теж мають орієнтацію на зовнішні або внутрішні явища і співвідносяться з п’ятьма атрибутами, вони ще рознесені по трьох рівнях:

1. рівень 1 – стратегічні метрики та ключові показники діяльності (KPI);
2. рівень 2 – корінні причини відхилень у результатах діяльності, які враховуються при визначенні показників 1-го рівня;
3. рівень 3 – діагностичні індикатори, які є вхідними величинами для 2-го рівня.

Якщо оцінювати показники, рухаючись від 1-го до 3-го рівня, це означає, що обрано метод декомпозиції. Він дозволяє ідентифікувати ті процеси, які потребують подальшого розгляду. Щоб забезпечити збалансовані управлінські рішення, потрібно кожному атрибуту призначити хоча б один показник.

Завдяки показникам 1-го рівня (табл. 2) компанія може оцінювати, наскільки успішними є її заходи щодо здобуття бажаної ринкової позиції.

Таблиця 2. Атрибути та показники в SCOR моделі

Кодифікація показників (табл. 2) була впроваджена в модель, починаючи з версії 9.0, для того, щоб різні компанії мали загальне тлумачення і використовували їх без перейменування. Перші дві літери вказують на атрибут, наприклад, RL – надійність. Після них йде число, яке позначає рівень показника або метрики, тобто RL.1.1 – показник, що відноситься до 1-го рівня. Остання цифра не несе ніяке смислове навантаження.

Висновок

Отже, SCOR модель дозволяє описати ланцюг постачань за допомогою набору загальноприйнятих дефініцій і структурних елементів і управлінських блоків. Вона упорядковує множину операцій в межах взаємодії зі споживачами – від генерування замовлення до виставлення рахунку. Охоплює набір трансакцій, які здійснюються на шляху від постачальників до споживача. До того ж враховує аспекти ринкових взаємодій – від розуміння загальних потреб до виконання конкретних замовлень. Але в цьому стандарті не має формалізації таких аспектів, як маркетинг і продажі, технологічні дослідження і розробки, розробка нових продуктів, обслуговування клієнтів після доставки. Вони винесені окремо в додаткові моделі:

• DCOR (Product Design) – Референтна модель розробки і проектування продуктів;
• CCOR (Sales & Support) – Референтна модель продажів і їх підтримки.

SCOR-модель проникає на різні рівні декомпозиції процесів для того, щоби точно та комплексно проаналізувати ланцюг постачань, порівняти його з «еталоном» або аналогічним ланцюгом і зрозуміти, наскільки він є розвиненим. У підсумку аналітичні напрацювання стають базисом для ініціації та планування проектів з удосконалення і перебудови ланцюга постачань.