| Главная » Статьи » Публикации Кравченко В.Н. |
Структурна модель механізму ієрархічного планування діяльності організації
Структурна
модель механізму ієрархічного планування діяльності організації
розроблена в нотації BPMN. У цій моделі виділено рівні агрегованого
планування бізнес-процесів з включенням проектної форми обслуговування
великих партій заявок, рішення якого аналізуються в системно-динамічних
моделях, і оперативно-календарного планування, що використовує методи
теорії розкладів і дискретно-подійні моделі Ключові слова: ОРГАНІЗАЦІЯ, ДІЯЛЬНІСТЬ, ПРОЦЕС, ПЛАНУВАННЯ, СТРУКТУРНА МОДЕЛЬ, ПРОЕКТНЕ УПРАВЛІННЯ, ТЕОРІЯ РОЗКЛАДІВ. Кравченко Владимир. Структурная модель механизма иерархического планирования деятельности организации Структурная модель механизма иерархического планирования деятельности организации разработана в нотации BPMN. В данной модели выделены уровни агрегированного планирования бизнес-процессов с включением проектной формы обслуживания крупных партий заявок, решения которого анализируются в системно-динамических моделях, и оперативно-календарного планирования, использующего методы теории расписаний и дискретно-событийные модели Ключевые слова: ОРГАНИЗАЦИЯ, ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ, ПРОЦЕСС, ПЛАНИРОВАНИЕ, СТРУКТУРНАЯ МОДЕЛЬ, ПРОЕКТНОЕ УПРАВЛЕНИЕ, ТЕОРИЯ РАСПИСАНИЙ Krachenko Vladimir. The structural model of hierarchical planning mechanism for organization There is the structural model of hierarchical planning mechanism for organization’s activities based on the BPMN methodology in the article. The model contains the level of aggregate business processes planning that uses project patterns to the handling of a lot of requests. Decisions at this level are analyzed by system-dynamic models. The lower planning level is operational scheduling that uses scheduling methods and discrete event models Key words: ORGANIZATION, ACTIVITIES, PROCESS, PLANNING, STRUCTURAL MODEL, PROJECT MANAGEMENT, SCHEDULING THEORY Для виробничо-економічних систем невід'ємним аспектом є планування процесів, в якому здійснюється вибір об'єктів та визначення їх кількісних показників у відповідності до поточних та прогнозованих потреб, і складання розкладів в межах цих процесів, що передбачає розподіл на затверджений плановий період потоків заявок і пов'язаних з ними об'єктів по місцях виконання робіт, які використовують певні ресурси [1]. У зарубіжній літературі широко використовуються такі специфікації предметної області в плануванні розкладів, як [2]: flow shop – кожне завдання передбачає кілька робіт (операцій), перша з яких виконується на першому приладі, друга – на другому і т. д.; job shop – завдання має певну послідовність виконання різних операцій на приладах, яка може не збігатися з послідовностями операцій за іншими завданнями; open shop – для завдання характерним є виконання операції на всіх приладах у встановленому порядку. Існуючі підходи до централізованого обґрунтування рішень подібних завдань дозволяють отримувати аналітичні моделі, які представляють собою складні багатовимірні задачі математичного програмування [2-6]. Декомпозиція завдань планування та розкладу дозволяє спростити розрахунки й отримати рішення, наближені до оптимальних. Широко відомим підходом, що втілює декомпозицію загальної задачі на ряд підзадач, є ієрархічне планування виробництва (HPP, 1975), перевагами якого виступають зниження складності, поглинання випадкових подій, бачення загальної ситуації на підставі агрегованої інформації та прогнозних потреб [1]. На верхньому рівні ієрархії, де обробляється агрегована інформація, використовується система поліпшеного планування (APS), націлена на ефективне комбінування «виробництва на замовлення» і «безперервного виробництва», модулями якої є основний виробничий план (MPS), план потреб в матеріалах (MRP), загальне планування завантаження потужностей (RCP), прогнозування збуту та попиту (SDF) [7]. Найбільш вивченими подіями в методології плануванні процесів і теорії розкладів є надходження заявки (замовлення) і вихід з ладу приладів [1]. Проте, в цих планах, найчастіше, не враховуються можливі внутрішні і зовнішні події, їх наслідки та подальша послідовність подій. Якщо ж здійснюється врахування подій, то воно не повинно ініціювати перепланування за кожною виявленою подією. У 1987 р. Стенлі Гершвіним пропонувалося управляти виробничою системою на основі спрощеної формалізації цієї системи й евристичному вирішенні задач про розклад її роботи. При цьому ним підкреслювалася важливість формування широкого комплексу моделей розкладів і алгоритмів планування, структура якого ґрунтується на систематизації характеристик специфічних типів виробництва, а ієрархічні рівні кореспондуються з класами подій, що мають різну частоту появи [6]. Питання класифікації, взаємозв'язку, систематизації умов застосування та вибору моделей, методів і алгоритмів об'ємно-календарного планування процесів, а також подальшого використання одержуваних планів в управлінні економічними об'єктами залишаються до кінця невирішеними. Аналогічні питання щодо групування завдань планування та складання розкладів, їх закріплення за рівнями ієрархії та аналізу взаємного впливу були також поставлені Венкатесвараном і Соном, для вирішення яких ними запропоновано архітектуру HPP, засновану на комбінуванні системної динаміки і дискретно-подійного моделювання [1]. В управлінні підприємством може застосовуватися проектний підхід до організації його роботи щодо досягнення певної мети функціонування або виконання комплексу взаємопов'язаних завдань з отримання необхідного результату, в тому числі проведення капітального або поточного ремонту, створення або реструктуризації складу або складської мережі, виконання портфеля замовлень на окремий товар, доставки вантажів низці адресатів тощо. Отже, виходом планування бізнес-процесів виступають часові характеристики, параметри ресурсів і вартісні показники робіт, а також показники результатів, що отримуються після завершення цих робіт. Інакше кажучи, використовуються ті ж атрибути, що і в плануванні проектів (у традиційному розумінні), а отже, можна стверджувати, що програми та плани бізнес-процесів можуть бути представленими у вигляді сукупності упорядкованих проектів. Метою статті є вдосконалення механізму ієрархічного планування діяльності організації за допомогою включення в методологію ієрархічного планування виробництва [1] положень проектного управління і забезпечення взаємозв'язку між рівнями агрегованого і оперативно-календарного планування, що використовують системно-динамічні і дискретно-подійні моделі, відповідно. Для формалізації зазначеного механізму використаний метод BPMN (Business Process Modeling Notation). | Формат: pdf Размер: 408 кб Скачать файл |